Вступ 4 Розділ І. Історіографія і джерела 10
1.1. До історії вивчення судоустрою і судочинства на українських
землях Великого князівства Литовського 10
1.2. Джерельна база дослідження 28
Висновки до розділу 34
Розділ ІІ. Розвиток системи державних судів на українських землях
Великого князівства Литовського 36
2.1. Загальний огляд історії судоустрою українських земель
Великого князівства Литовського і класифікація видів судів 36
2.2. Система державних судів до судової реформи
1564–1566 рр 41
2.2.1. Центральний суд 43
2.2.2. Регіональні суди 56
2.3. Система державних судів у пореформений період і формування судової
влади на українських землях 65
2.3.1. Судова реформа 1564–1566 рр .65
2.3.2. Земські суди .66
2.3.3. Гродські суди .73
2.3.4. Підкоморські суди .81
Висновки до розділу .88
Розділ ІІІ. Недержавні суди на українських землях Великого
князівства Литовського: місце і роль у судовій системі 90
3.1. Копні суди як споконвічний інститут руського
звичаєвого права 90
3.2. Доменіальні суди .100
3.3. Церковні суди 107
3.4. Третейські і полюбовні суди 114
3.5. Суди в українських містах з магдебурзьким правом .120
3.6. Суди для інородців. 129
Висновки до розділу 133
Розділ IV. Судовий процес на українських землях Великого
князівства Литовського 136
4.1. Учасники судового процесу 137
4.2. Етапи судового процесу 148
4.3. Система судових доказів 160
4.4. Винесення судового рішення і забезпечення
його виконання... 172
Висновки до розділу 175
Висновки 176
Список використаних джерел .181
Введение к работе:
Актуальність теми. Дванадцятирічне існування незалежної Української держави відзначене бурхливим процесом наукового дослідження історії національного державного та правового життя. Інтерес до історії національного права викликаний прагненням ліквідувати “білі плями”, виникнення та існування яких певною мірою було пов’язане з тривалими попередніми заборонами ідеологічного характеру щодо дослідження українського права; іншим чинником, який зумовив інтерес до правового минулого, стало усвідомлення необхідності відтворити об’єктивну, неупереджену картину генези та еволюції національної правової системи для визначення потенційних можливостей її подальшого розвитку.
У цьому зв’язку аналіз судової системи та судового процесу на українських землях Великого князівства Литовського видається корисним і актуальним у декількох аспектах. Вважаємо, що важливим чинником необхідності звернення до історії української правової системи литовського періоду є той факт, що період другої половини XIV – першої половини XVI ст. був визначальним для формування українського права як європейського за змістом і спрямованістю. Актуальність цього дослідження також вбачається в тому, що протягом останніх десятиліть відбувалося накопичення значних за обсягом і принципових за значенням теоретичних набутків як у правознавчих, так і в суміжних науках (історичних, суспільствознавчих). Крім того, відмова від ідеологічних обмежень дала змогу оцінювати історичні процеси не тільки з марксистських позицій, а і з урахуванням можливостей інших підходів. Це вимагає теоретичного переосмислення фактів і явищ доби, яка розглядається, на основі сучасних теоретичних та методологічних досягнень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене у відповідності до Цільової комплексної програми НАН України “Актуальні проблеми історії українського національного державотворення”. Дисертація безпосередньо пов’язана з програмою наукових досліджень, які виконуються Одеською національною юридичною академією відповідно до теми “Правові проблеми становлення і розвитку сучасної Української держави” (державний реєстраційний номер 0101U001195). Тема дисертації є складовою частиною наукових досліджень кафедри історії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2001-2005 рр. – “Традиції і новації в правовому розвитку: історичний аспект”.
Мета та задачі дослідження. Метою цього дослідження є відтворення повної картини судової системи українських земель у складі Великого князівства Литовського, з’ясування її місця та ролі у правовій системі Литовсько-Руської держави.
Відповідно до цього в дисертації поставлені такі задачі:
виявити зв’язок еволюції судової системи з еволюцією державного і суспільного життя Великого князівства Литовського;
систематизувати види судів, здійснити їхню класифікацію;
реконструювати кожний з видів судів, уточнити їхню генезу, склад, компетенцію, функціонування, роль і місце в судовій системі;
зробити висновки щодо характеру судової системи на різних етапах її розвитку;
відтворити картину судового процесу в українських судах, зокрема, на основі вивчення судових актів визначити і проаналізувати склад кожного з видів судів, уточнити етапи судового процесу, систематизувати судові докази;
проаналізувати специфічні риси судового процесу у різного виду судах;
встановити основні напрямки та характер еволюції судового процесу;
визначити співвідношення споконвічного та запозиченого в судовій системі та судовому процесі Великого князівства Литовського.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які склалися на українських землях у другій половині XIV – першій половні XVI ст.
Предметом дослідження є генеза, устрій і функціонування, а також процес розвитку судової системи і судового процесу на українських землях у складі Великого князівства Литовського
Методи дослідження. При написанні дисертаційної роботи використано традиційні методи історико-правового дослідження. Для реконструювання загальної картини генези суду і судочинства, для упорядкування фактів і явищ досліджуваної доби було використано предметно-хронологічний метод; за допомогою формально-логічного методу було узагальнено зібраний фактичний матеріал та зроблено висновки щодо особливостей функціонування того чи іншого виду суду; системно-функціональний і системно-структурний методи використовувалися при встановленні і простеженні структурних зв’язків між явищами та фактами, які мали місце у функціонуванні судів, а також допомогли реконструювати судову систему як цілісність; історико-порівняльний метод застосовувався при виявленні співвідношення споконвічного і запозиченого в українській судовій системі; встановленню органічних зв’язків між суспільно-державними процесами Великого князівства Литовського і еволюцією його правової системи, зокрема суду і судочинства, сприяв соціологічний метод; статистичний метод і метод кількісного та якісного аналізу використовувалися при аналізі та обробці матеріалів судових актів.
Теоретичною основою дисертації стали фундаментальні положення, сформульовані у працях теоретиків права, істориків, політологів, соціологів; ці праці стосуються концепцій типології цивілізацій, моделей розвитку суспільства, принципів структурної організації органів державної влади, умов і можливостей суспільних і правових взаємовпливів тощо.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним монографічним дослідженням історії суду і судочинства на українських землях Великого князівства Литовського, в якому з нових позицій розглянута структура судоустрою і судочинства, їхні генеза, функціонування, системні зв’язки.
В ході дослідження були отримані результати, які конкретизуються у таких основних положеннях:
запропонована нова класифікація судів, які існували у Великому князівстві Литовському, за ступенем участі в їхній роботі державної влади і за принципами підсудності;
встановлено, що в Литовсько-Руській державі склалася єдина судова система державних і недержавних судів;
визначені і проаналізовані спільні риси державних і недержавних судів, які склалися ще до проведення судової реформи 1564 – 1566 рр.;
з нових позицій розглянуто роль судової реформи, яка сприяла чіткій диференціації державних і недержавних судів і розпочала процес формування судової влади на українських землях;
обґрунтовується твердження щодо того, що запозичена з Польщі модель місцевого пореформеного державного судоустрою вкорінилася на українському ґрунті лише формально; практична діяльність вказаних видів судів відбувалася в основному в руслі національних правових традицій;
обстоюється думка про те, що свій внесок у формування судової влади зробили і недержавні суди: на відміну від державних, зміни в них відбувалися “знизу”, що сприяло вкоріненню в суспільстві поваги до права;
доводиться, що притаманний феодальному праву приватноправовий погляд на злочин починає поступатися місцем публічноправовому, що, в свою чергу, сприяло зміцненню судової влади і було передумовою роз’єднання цивільного і кримінального процесів.
Практичне значення одержаних результатів визначається у:
науково-дослідницькій сфері – можливістю їх використання при подальшому вивченні проблем історії українського судоустрою і судочинства; положення і висновки дисертаційного дослідження дають змогу заповнити прогалини в історико-правовому знанні про процеси судотворення на терені України, зокрема, реконструювати судову систему Великого князівства Литовського і картину судового процесу на українських землях, визначити характер і основні напрямки еволюції судової системи і судового процессу;
навчальному процесі – для викладання навчального курсу “Історія держави і права України”, розробки спецкурсів, написання підручників та навчальних посібників з історії держави і права України та загальної історії держави і права.
Особистий внесок здобувача. У статті “Елементи звичаєвого права в судовому процесі XIV – XVI століть на українських землях”, написаній у співавторстві з П. Музиченком, особисто здобувачем підібраний і систематизований матеріал, який стосується судового процесу XVI ст. У статті “Земський суд на українських землях Великого князівства Литовського”, написаній у співавторстві з П. Музиченком, особисто здобувачем проаналізовані причини судової реформи 1564 – 1566 рр., визначені склад і повноваження земських судів, підібрані приклади судових справ.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження були використані при написанні навчального посібника “Історія держави і права України” (у співавторстві з В. Шкварцем і М. Шитюком), монографії “Суд і судочинство на українських землях в XIV – XVI століттях” (у співавторстві з П. Музиченком, Н. Долматовою, М. Крумаленком та Н. Єфремовою), в наукових публікаціях, в лекціях з історії держави і права України в Миколаївському комплексі Одеської національної юридичної академії; результати дослідження знайшли також відображення у доповідях на міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових конференціях: в Одеській національній юридичній академії (1998, 2002, 2003, 2004), в Миколаївському навчально-науковому центрі Одеського національного університету (1999, 2000, 2001, 2002), у Запорізькому інституті державного та муніципального управління (2000), у Запорізькому національному технічному університеті (2001), в Хмельницькому інституті управління (2002), в Рівненській філії Київського інституту права (2003), в Таврійському національному університеті (2003), в Миколаївському державному університеті (2003), в Сумській філії Харківської академії внутрішніх справ (2004); при написанні коментаря до Статуту 1566 року в науковому виданні “Статути Великого князівства Литовського” (безпосередньо автором складений коментар до розділів І, IV-XIV).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації опубліковані в 5 наукових статтях (із них 2 – у співавторстві) у фахових виданнях, в одній колективній монографії і в коментарі до наукового видання Статуту Великого князівства Литовського 1566 року.
